Тренд на електромобілі поступово поширюється з особистих авто на громадський транспорт. Все частіше в світі місцеві і державні органи влади замислюються над тим, щоб задіяти на коротких міських маршрутах автобуси не з двигуном внутрішнього згорання, а більш економічні в експлуатації електробуси.
Безумовним лідером по виробництву і використанню цього виду транспорту є Китай. На території країни знаходяться 95% світових запасів літію, використовуваного в якості основного компонента батарей для електрокарів і електробусів.
Як відомо, китайська компанія BYD входить в трійку світових виробників електробусів: пасажирські машини під цією маркою працюють у багатьох країнах світу, від США і Колумбії до Данії і Нідерландів. Тепер до них приєдналася і Шотландія. На маршрути Глазго нещодавно вийшли два новітніх електробуса BYD моделі Enviro 200EV
BYD Co Ltd (від англ. Build Your Dreams) — виробник автомобілів, автобусів, автонавантажувачів, акумуляторів та вантажівок розташований в Шеньчжені (Китай)
Технічно шотландські електричні апарати нічого революційного не несуть. Це звичайні 11-метрові одноповерхові автобуси з 36 сидячими місцями при 75 загальних. В салоні, природно, є кондиціонер, Wi-Fi і USB-порти для зарядки гаджетів. Ємність батарей не повідомляється, але відомо, що максимальний заявлений пробіг на одній зарядці у такого електробуса становить 160 миль (трохи більше 250 км), а в рух його приводять два електромотори в портальному задньому мосту сумарною потужністю 180 кВт.
Але чому китайці вирішили випускати кузова за допомоги британців? Це обумовлено умовами тендера, за яким BYD отримав півтора мільйона фунтів стерлінгів від спеціального «зеленого» фонду уряду Шотландії, який активно просуває впровадження екологічно нешкідливого транспорту. Згідно плану, Глазго має стати першим британським містом з нульовим рівнем викидів вуглецю до 2030 року. Ну а нові електробуси повинні допомогти домогтися цього якомога швидше.
А що в Україні?
На вулицях українських міст – електробус – практично “рідкісний звір”, і найчастіше – це тестові екземпляри. Першим містом, в якому він почав курсувати на маршрутах, став Львів.
Єдиний електробус львівського виробництва “Електрон” Е191 в 2015 році місто придбало майже за 10 млн грн. Зараз він працює на тролейбусному маршруті №9. Найдальше відстань, яке електробус зміг подолати без підзарядки – маршрут Львів – Кам’янець-Подільський протяжністю близько 320 км. У режимі міського руху з повним завантаженням машина може подолати на одному заряді до 225 км.
Другим містом, яке отримало маршрутний електробус, в грудні 2018 року став Київ. Тут на маршруті №599 курсує китайський Skywell, який взяло в оренду столичне транспортне підприємство. 8,5-метровий автобус здатний подолати без підзарядки до 300 км, зарядка проводиться вночі. Автобуси цього ж виробника протягом останнього року тестували в Вінниці, Житомирі, Полтаві.
Чому нового виду транспорту поки не вдається завоювати ринок? Найголовніше питання – вартість таких автобусів і заміни їх акумуляторів.
Журналісти видання DW порахували, що в умовах реальної експлуатації електробус за рахунок дешевої електроенергії і обслуговування здатний окупити різницю у витратах в порівнянні з дизельним автобусом за 6 років. Для розрахунків в якості зразка було взято львівський електробус Е191. Однак вони не враховували витрати на заміну батареї.
Щоб запустити такий автобус в серію, треба мати ринки збуту. А враховуючи його ціну, це ускладнює завдання.
Досвід використання електробусів в Білорусі
Для мене це стало відкриттям. Виявляється, в Білорусі виробляють і наповну вже використовують цей транспорт. У той час, як в Україні електричні автобуси – дивина, жителі столиці Білорусі вже звикли до нового виду транспорту. Безшумність і нульовий викид СО2 – їх головні переваги перед іншим міським транспортом для пасажирів. Сьогодні в Мінську використовуються близько 80 12-метрових електробусів. Єдиним виробником електробусів для Білорусі є холдинг “Белкоммунмаш”.
Білоруський електробус
В процесі експлуатації виявилося, що електробуси більше ніж на 6% економніше тролейбусів! Середньодобовий пробіг електробусів становить 200 км, максимальна – 283 км. Для використання в міських умовах їх батареї більш ніж достатньо, оскільки найдовший маршрут в місті, де застосовується електробус, – 23 км. Зарядка електробусів походить від контактної мережі за допомогою зарядних станцій, розташованих на кінцевих точках маршруту та по його довжині – на зупинках. Процес зарядки займає 6-8 хвилин, після чого машина може знову вирушати в дорогу.
Що стосується економіки використання електробусів в порівнянні з автобусами з ДВС, то, за словами конструктора, при білоруському співвідношенні вартості дизельного палива і електроенергії він окупається за 11-12 років.
Відносно вартості таких машин білоруські журналісти вирахували, що у випадку з 12-метровим кузовом – мова йде про суму близько 450 тис. долларів.
Тут ми знову приходимо до думки, що говорити про економічну ефективність нового виду транспорту ще поки рано. Не дивлячись на явний тренд до електромобільності, для того, щоб оцінити всі переваги і недоліки експлуатації електробусів, потрібен час. Однак експерти прогнозують поступове зниження вартості електроавтомобілів за рахунок зниження вартості акумуляторів (вже до 2025 року електрокари можуть зрівнятися за ціною з авто з ДВС), і очевидно, що тоді буде вигода від використання і має зрости попит на електробуси.
За матеріалами: cfts.org.ua