Для багатьох людей незапланована поїздка за кермом в «нікуди» схожа на медитацію.. Любителі дорожніх подорожей дивляться безпосередньо на дорогу як на окрему пам’ятку.
І деякі з цих доріг настільки різнопланові або незвичайні самі по собі, що стали чимось більшим, ніж просто сполучною ланкою між точками A і B.
Transfagarasan, Rumania
Трансфегераське шосе (іноді вживається: Трансфегерешан, Трансфагарасан, Трансфагараш)
Краса, яка відкривається з кожним кілометром цієї неймовірної траси, зачаровує і відлякує водночас. Трансфагараш – друга за висотою траса в Румунії, з найвищою точкою 2145 метрів (шосе DN67C (Transalpina).
Одна з найгарніших і, разом з тим, найнебезпечніших автодоріг у світі простягається мальовничими хребетом Румунських Карпат. Деякі мандрівники вже встигли назвати її дорогою в пекло.
Автомагістраль, протяжністю майже 100 км, була збудована на початку 1970-х за наказом румунського вождя Ніколае Чаушеску. За однією з версій, диктатор планував переміщати Карпатами військову техніку, готуючись до можливої оборони. Однак, більш достовірною вважається версія побудови нового туристичного маршруту для привернення уваги мандрівників.
2009 року серпантином з відпадними краєвидами сновигали з величезною швидкістю творці легендарного автомобільного шоу Top Gear, на чолі з Джеремі Кларксоном. Їй присвячена ціла серія шоу Top Gear. Саме він, перебуваючи у драйвовому захваті від швидкості й навколишніх пейзажів, назвав Трансфагараш найкращою дорогою для виконання дріфт-заїздів на спортивних авто.
Таким чином, траса завоювала надзвичайну популярність поміж автогонщиків та любителів екстриму. Разом з тим, вирушаючи на простори Трансфагарашу, слід враховувати, що рекомендована швидкість, якої варто дотримуватися на цій трасі, складає 40 км/год.
Однак, попри всі принади, магістраль Трансфагараш відкрита лише 2 місяці на рік – у липні та серпні та лише у світлий час доби – з 6:00 до 22:00. Такі обмеження пов’язані з дотриманням заходів безпеки – сніги тануть у цій місцевості досить пізно, шлях оповитий мрякою і туманами. Для захисту від обвалів та зсувів, траса оснащена тунелями і протизсувними галереями. Адже обвали каміння тут не рідкість.
Trollstigen, Norway
Сходи тролів (Trollstigen) – це вузька гірська дорога на заході Норвегії. Вона піднімається схилом гори і огинає її крутими поворотами. Дорога закрита взимку, і зазвичай нею їздять тільки з травня по жовтень.
Завдяки захоплюючим вигинам та краєвидам на гірський хребет та водоспади, Сходи облюбували туристи-автолюбителі.
Щорічно дорогою проїжджає близько 150 000 автомобілів; їхня кількість неухильно зростала щорічно з моменту будівництва дороги в 1930-х роках.
Відповідаючи назві, будинки в цьому районі прикрашені дерев’яними статуями тролів, і є навіть дорожній знак «Бережись троля».
Storsezandet Bridge, Norway
Норвезька Атлантична дорога збирає звання «най-най» у всьому. Вона вже названа «найкрасивішим місцем у світі» та «норвезькою спорудою століття».
Сторсезандетський міст (Storseisundet Bridge), або “Дорога в нікуди” – найдовший з восьми мостів Атлантичної дороги. Він має дивну форму з крутим висхідним вигином нагорі. Тому під певним кутом і здається, що дорога веде в нікуди, тому що з іншого боку повороту нічого не видно.
Ця оптична ілюзія має практичну мету – завдяки вигнутій формі, під мостом можуть проходити великі кораблі.
Nanpu Bridge Traffic Interchange, China
Міст Нанпу (Nanpu Bridge Interchange) у Шанхаї з’єднує стару частину міста з новим районом Пудун і виключає необхідність у повільних та стомлюючих поїздках на поромі.
Багатосмугова розв’язка моста нагадує запаморочливі американські гірки. Дорога закручується спіраллю вгору, а транспорту потрібно зробити два неповні витки, перш ніж виїхати на міське шосе.
Міст був побудований у 1990-х роках, що робить його відносно старим за шанхайськими мірками.
Історичному району Бунда більше століття, але майже всім сучасним хмарочосам та спорудам, якими відомий Шанхай, менше 20 років.
Tunnel Guoliang, China
Протяжність тунелю Гуолян (Guoliang Tunnel), що прорізає скелю в горах Тайхан, становить менше 1,5 км, але це не завадило йому стати однією з найвідомішою доріг у Китаї.
У тунелі є прорізи – «вікна», з яких відкриваються чудові краєвиди. Він був збудований у 1970-х роках, щоб жителі села Гуолян у внутрішній долині гори могли отримати доступ до зовнішнього світу без необхідності йти небезпечною гірською стежкою.
Більшість робіт у тунелі виконали 13 сільських жителів, які проривали маршрут протягом п’яти років. Тунель, що утворився в результаті, досить широкий для проїзду автобуса і став туристичною пам’яткою і надав провінції довгоочікуваний доступ до зовнішнього світу.
Музична дорога, Каліфорнія, США
Основна маса доріг в Америці відрізняється чудовою якістю покриттів і Лос-Анджелес не є винятком. Однак на трасах країни існує інша проблема: ідеальні дороги дозволяють водіям повністю розслабитись та вести машину на автопілоті.
Так ось щоб вони не спали за кермом, деякі ділянки трас є музичними. Коли машина виїжджає на певну ділянку покриття, починає звучати гучна мелодія.
Відбійні звукові смуги зазвичай розміщують на узбіччях, щоб застерегти водіїв, що відволіклися від ДТП або подати сигнал про наближення перехрестя.
У Ланкастері, штат Каліфорнія, автовиробник Honda використовував відбійники різної глибини та довжини, щоб створити музичну мелодію.
Водії почують різночастотні звукові хвилі, які разом нагадують частину увертюри «Вільгельм Телль» Джоаккіно Россіні.
- музична, акустична, вона ж дорога, що співає – це шосе зі спеціальним покриттям: за допомогою коліс автомобіля, що рухається, можна відтворити «зашифровані» мелодії. Загалом використаний той самий принцип, що й для зчитування музики з вінілових платівок – тільки тут масштаб більший. Такий «одушевлений» асфальт сьогодні існує у чотирьох країнах: Японії, Південній Кореї, Данії та США.
Ділянки шосе в кілька сотень метрів, викреслені тисячами прорізів від 8 до 24 міліметрів завширшки і від 3 до 6 міліметрів завглибшки, давно стали пам’яткою: часом автомобілісти навмисно долають сотні кілометрів з єдиною метою – щоб весело промчати під музичний супровід. - Перша музична дорога, відома як “Асфальтофон” (“Asphaltophone”), була створена в Данії в жовтні 1995 року за проектом художників Стіна Крарупа Дженсена (Steen Krarup Jensen) та Джейкоба Фрейд-Магнуса (Jakob Freud-Magnus). Дорога являє собою ділянку з рознесеними на деяку відстань один від одного відмітками, що виступають, щоб викликати коливання, коли автомобільні шини рухаються по них.
- У Японії “Мелодійна дорога” (“Melody Road”) з’явилася випадково. Шинзуо Шинода (Shizuo Shinoda), працюючи на бульдозері, ненароком подряпав покриття дороги. Однак, замість того, щоб засмучуватися, вигадник став обмірковувати несподіваний план. Незабаром Шинзуо зрозумів, що можна створювати різні мелодії в залежності від глибини та відстані між канавками (чим ближче розташовуються канавки, тим вищий звук).
- Цікаво, що мелодія не залежить від конструкції автомобіля, проте дослідники відзначають, що для досягнення оптимального ефекту потрібно вибрати потрібну швидкість руху по хитромудрій магістралі. Так, наприклад, музична дорога у Вакаямі розрахована на 40 кілометрів на годину, у Гунмі – 50 кілометрів на годину, а траса у Хоккайдо – на 45 кілометрів на годину. Якщо їхати швидше чи повільніше, то створюється відчуття, що запис відтворюється зі збільшеною чи уповільненою швидкістю. Але особливо важливо те, що водій має хороший стимул не перевищувати безпечну швидкість!
Думки автолюбителів щодо музичних доріг розходяться. Дехто вважає, що рифлені дорожні покриття можуть застати зненацька водія, що може призвести до аварії. Однак цей аргумент навряд чи можна зарахувати: наближаючись до музичної ділянки дороги, водій легко побачить попередження у вигляді дорожніх знаків або нанесених на асфальт різнокольорових нот. Захисники доріг, що співають, стверджують, що гул тримає їх у напрузі в нічний час, не даючи заснути.
Джерела: dangerousroads dailymail cheapesttrip