На дорогах стає все більше електромобілів. Найчастіше, коли мова заходить про електромобілі, люди насамперед згадують Tesla Ілона Маска і Nissan Leaf – наймасовішого у світі електромобіля.
А останнім часом першість на українському ринку вже тривалий час займає китайський електромобіль Volkswagen ID.4, ввезений неофіційними дилерами.
Електромобілі з Китаю. Honda (DongFeng) M-NV. Перші проблеми і перші враження. Технічний розбір
Попит на такі авто постійно зростає — перш за все, через економічні кризи, збільшення вартості палива на АЗС, погіршення екології і поступовому зменшенню цін на електрокари.
AvtoKasta вирішила дослідити історію створення електромобілів: що змотивувало автовиробників це зробити, якими були перші електромобілі, що завадило їм розвиватися понад 100 років тому, згадаємо про теорію змови і якими будуть електромобілі в майбутньому.
На чому пересувались в США: від «живих коней» до «електричних»
До винаходу та масового розповсюдження автомобілів американську економіку у прямому розумінні «тягли коні». Як писав економіст Роберт Гордон, «кожна сім’я в США в 1870 прямо чи опосередковано «залежала від коня».
Коні були дешевими та ефективними з точки зору пересування робочою силою, але створювали ряд проблем.
Коли восени 1872 року на північному сході США поширився штам кінського грипу, стало очевидним, наскільки економіка залежала від коней. Декілька тижнів їх не можна було використовувати і міське життя завмерло.
Проблема з кіньми була не тільки в США. 1894 року газета The Times писала, що «через 50 років кожну вулицю Лондона буде поховано під дев’ятьма футами гною». Ця проблема отримала назву «Велика криза 1894 року».
Влада намагалася вирішувати екологічну проблему.
Назрівало очевидне і неминуче рішення — позбутися коней і створити «самохідний візок». І десь за межами Лондона та Нью-Йорка така робота вже давно йшла.
Історія самохідних возів починається з парових автомобілів. Паровий двигун вже був відомим і використовувався в промисловості, але для особистого транспорту був незручним. Машини були громіздкі, галасливі та неефективні. Запуск міг займати до 45 хвилин!
Більш перспективними виглядали бензинові двигуни. І, по суті, сучасна історія автомобілів починається з 1886 року, коли Карл Бенц і Готліб Даймлер створили першу машину з двигуном внутрішнього згорання. Але ці авто виявилися складними в експлуатації – перемикання передач було непростим завданням, двигун треба було запускати за допомогою «кривого стартера» (який вставлявся спереду авто і його доводилось крутити вручну – а це було важким завданням). Проблемний запуск і неприємний вихлоп змотивував створити електромобіль .
Вони були тихими, легкими в управлінні і не виділяли смердючих запахів, як бензинові. Електромобілі швидко стали популярними серед міських жителів, особливо серед жінок. Вони ідеально підходили для коротких поїздок містом. А за містом – майже не було нормальних доріг, тому люди майже не пересувались на великі відстані.
Як виникли електромобілі
Важко приписати винахід електромобіля одному винахіднику чи країні. Натомість саме серія винаходів – від акумулятора до електродвигуна – у 1800-х роках призвела до появи першого електромобіля на дорозі.
На початку століття новатори в Угорщині, Нідерландах та США, почали експериментувати з концепцією автомобіля з батарейним живленням та створили одні з перших невеликих електромобілів.
В США, перший успішний електромобіль дебютував приблизно в 1890 завдяки Вільяму Моррісону, хіміку, що жив у Де-Мойні, штат Айова. Його шестимісний автомобіль, здатний розвивати максимальну швидкість 14 миль на годину, був не більше ніж електрифікованим фургоном, але допоміг пробудити інтерес до електромобілів.
Наприклад у 1897 році компанії Electric Carriage & Wagon Company та Electric Vehicle Company розпочали комерційне виробництво електромобілів у США.
Протягом наступних кількох років електромобілі різних автовиробників почали з’являтися у США. У Нью-Йорку навіть був автопарк з більш ніж 60 електричних таксі. До 1900 року електромобілі досягли свого розквіту, складаючи близько третини всіх транспортних засобів на дорогах. Протягом наступних 10 років вони продовжували демонструвати високі продажі.
Європа, тим часом, ще не усвідомлювала справжнього потенціалу електродвигунів, допоки бельгійський автогонщик Каміль Женатці не довів зворотнє. Схожий на ракету електромобіль розігнався до 105,88 км/год у 1899 році, ставши першим автомобілем, що перевищив швидкість 100 км/год.
Того ж року інженер Фердинанд Порше випустив свій перший гібридний автомобіль Egger-Lohner модель C. 2 Phaeton або скорочено «P1»..
За даними Wired, навіть Генрі Форд, співпрацював з Едісоном (американським науковцем і винахідником, автором кількох тисяч патентів), щоб вивчити варіанти недорогого електромобіля у 1914 році. За даними The Ford Century, Ford інвестував 1,5 мільйона доларів (майже 31,5 мільйона доларів на сьогодні) у проект електромобіля і майже купив 100 тис. батарей у Едісона, перш ніж проект розвалився.
Тим не менш, саме серійна модель Т Генрі Форда завдала удару по електромобілям. Представлена в 1908 модель Т зробила автомобілі з бензиновим двигуном досить доступними . До того ж двигун модель Т міг працювати і на паливі з спирту (яке було найдешевшим).
Model T активно просувалась у маси. Тоді вважалося, що найкращий спосіб довести спроможність авто — взяти участь у перегонах. Так можна було показати можливості автомобіля публіці та залучити інвесторів. Модифікована Model T фінішувала першою у гонці «від океану до океану» (з Нью-Йорка до Сіетлу) у 1909 році. Поїздка зайняла 22 дні та 55 хвилин при середній швидкості 12 км/год. А 1911 року гоночний «Форд» під керуванням Френка Кулика встановив рекорд швидкості на одномильному (1,6 км) овалі на Детройтському ярмарку.
Крім цього всього, електромобілі у сільській місцевості прижитися не могли через низький рівень електрифікації.
Цікавий факт: у Великій Британії був виписаний перший в історії штраф за перевищення швидкості. Його отримав водій на електромобілі, якого наздогнав поліцейський на велосипеді. Сталося це 28 січня 1896 року у Лондоні. Ім’я штрафника Уолтер Арнольд. Англієць розігнався до 13 км/год на ділянці дороги з обмеженням у 3,2 км/год.
До 1912 року бензинове авто коштувало всього 650 доларів, а електричний родстер продавався за 1750 доларів. У тому ж році Чарльз Кеттерінг представив електричний стартер, усунувши необхідність у ручній рукоятці стартера та підвищивши продажі автомобілів з бензиновим двигуном.
Інші події також сприяли занепаду електромобілів. До 1920-х років у США покращився стан доріг, що сполучають міста, і американці почали більше подорожувати. З відкриттям у Техасі сирої нафти газ став дешевим і доступним для сільських американців, і по всій країні почали з’являтися заправні станції. Для порівняння, на той час дуже небагато американців за межами міст мали електрику. Зрештою, до 1935 року електромобілі практично зникли.
Перший електромобіль на території України
В Україні перший електромобіль з’явився в Одесі 128 років тому. Про це свідчить публікація у газеті “Одеські новини” від 10 жовтня 1895 року. А трохи згодом купити електромобіль вирішив і мер Одеси Григорій Маразлі.
Це вдалося встановити експертам Історичного автоклубу, повідомляє блогер Oleg AC.
Одесит Іполит Романов створював власні електромобілі. У 1898 році спільно з каретною фабрикою Фрезе він побудував перші екземпляри своїх електромобілів та електробуса.
Цей видатний одесит є винахідником електромобіля на наших теренах. Іполіт Романов сконструював не тільки власний електродвигун, але й власну батарею і відправився будувати перші електрокари до Санкт-Петербургу. Електромобіль Романова був оснащенний електродвигуном та батреєю його власної розробки й розвивав швидкість 35-40 км/год та мав запас ходу 60 км.
Як світ повернувся до ідеї електромобілів?
Перенесемося в кінець 1960-х та початок 1970-х років. Ціни на нафту, що злетіли, і дефіцит бензину, що досяг свого піку під час арабського нафтового ембарго 1973 року, створили зростаючий інтерес до альтернативних джерел палива. Конгресом був прийнятий Закон про дослідження, розробки та демонстрації електричних та гібридних транспортних засобів 1976 року, що дозволяв Міністерству енергетики підтримувати дослідження та розробки в галузі електричних та гібридних технологій. Автовиробники почали розроблятити варіанти транспортних засобів на альтернативному паливі.
Наприклад, General Motors розробила прототип міського електромобіля, American Motor Company виробила електричні джипи для доставки, які Поштова служба США використала у Програмі випробувань 1975 року. Навіть NASA допомагала підвищити популярність електромобілів, коли їхній електричний місяцехід став першим пілотованим транспортним засобом, який здійснив поїздку Місяцем у 1971 році.
Та це все популярності електромобілям тоді не додало.
Про електромобілі знову заговорили у 90-х роках, коли почала зростати ціна на нафту, а разом з нею і вплив захисників екології. Особливий поштовх розвитку електромобілів дала світова фінансово-економічна криза, що розгорілася в першому десятилітті XXI століття. Це все змусило провідних автовиробників приділяти увагу не лише позашляховикам та потужним седанам, а й невеликим міським автомобілям з гібридними і повністю електричними двигунами.
В цей час з’явилось чимало серійних електромобілів, які й проклали шлях для Tesla Model S та Nissan LEAF!
У 1990 році на Авто-Шоу в Лос-Анджелесі дебютує концепт-кар GM Impact, який почали випускати серійно під назвою General Motors (GM) EV1. Електромобіль GM EV1 міг стати першовідкривачем ще в 1990-х роках. Але став прикладом “теорії змови” проти нього. В середині 1990-х років було зібрано близько 10-12 тис. заявок на GM EV1. Але вже на цьому етапі відбувалось щось дивне: представники GM обдзвонюють потенційних клієнтів і розповідають про потенційно невеликий запас ходу електрокара. Кількість замовників зменшується, але все-таки 1996 року електрокар GM EV1 запускають у серійне виробництво. Над вдосконаленням машини багато працювали, вдосконалили і збільшили батарею від Panasonic, зріс запас ходу. Алюмінієвий кузов (не боявся іржі), продумана аеродинаміка (коефіцієнт аеродинамічного опору 0,195), потужний зарядний пристрій на 6,6 кВт, спеціальні енергозберігаючі шини.
І тут раптово GM відкликала практично всі екземпляри моделі EV1 та пустила їх під прес. Залишилися лічені електрокари, що вціліли, причому багатьох з них (експонати в музеях і на виставках) виведені з ладу і не можуть пересуватися. Ця ситуація і породила чимало теорій змов.
Пізніше, технічними напрацюваннями GM EV1 скористався Chevrolet. Було створено пікап Chevrolet S-10 EV і Ford Ranger EV. Всього було випущено близько 500 одиниць S-10 EV і 1400 екземплярів пікапа Ranger EV.
Toyota намагалась не відставати і випустила перший електричний кросовер Toyota RAV4 EV. З кінця 1990-х і до початку 2000-х років компанія Toyota випустила близько 1,5 тис штук RAV4 EV.
До появи всесвітньо-відомого Nissan LEAF, в 1996р. компанія відточувала свої навички створення електромобілів на дрібносерійних варіантах – таких, як Nissan Altra EV і Nissan Prairie Joy EV.
Volkswagen теж чимало експериментував: електричний мікроавтобус Volkswagen T2 в 1972 році, Volkswagen Golf в багатьох варіаціях (наприклад Golf CitySTROMer) з 1981 по 1996 роки. Пізніше в серію пішов вже відомий нам e-Golf, ID.3 і ID.4
А ще були цікаві моделі і у французів: фургон Citroen C15 Electrique в кінці 1980-х, технічно подібні Citroen Saxo і Peugeot 106. А ще був електричний MINI E.
Всі вище перераховані моделі об’єднує: обмежений запас ходу (близько 100 км пробігу) і висока початкова ціна. Мабуть тому, електромобілі в ті роки не продавалися, а здавались в оренду або лізинг. Що в результаті дозволило GM повернути свої електрокари EV1 і робити з ними, що завгодно.
В 1997 році почався випуск гібрида Toyota Prius, який став справжнім хітом продажів.
В 2006 році з’являється стартап Tesla Motors. За короткий час відтоді Tesla здобула широке визнання завдяки своїм автомобілям і стала найбільшим працедавцем автомобільної промисловості у Каліфорнії. Успіх Tesla спонукали багатьох великих автовиробників прискорити роботу над власними електромобілями. Першим електричним хітом став компактний Mitsubishi i-MiEV (він же Peugeot iOn, або Citroen C-Zero), що вийшов на ринок у 2009 році. Автомобіль розійшовся тиражем понад 10 000 штук.
А наприкінці 2010 року на ринок США було випущено підзаряджаємий гібрид Chevy Volt (в авто є бензиновий двигун, який працює як генератор і заряджає батарею) і найпопулярніший у світі Nissan LEAF.
В 2012 почали випускати Renault Zoe – найпопулярніший електромобіль в Європі.
Важко сказати, куди нас приведуть електромобілі в майбутньому. Досі залишається проблема з утилізацією батарей, малим % виробництва зеленої енергії і потребою вдосконалення електромереж і зарядок. Але ясно, що електрифікація має великий потенціал для створення більш стійкого майбутнього і скорочення залежності від нафти.
Джерела: autoevolution wikipedia tech.liga фото: flickr/oybay