Верховна Рада у п’ятницю, 24 лютого, ухвалила закон, який забороняє використання автобусів з дизельними та бензиновими двигунами внутрішнього згоряння на маршрутах громадського транспорту з 2036 року. Його підтримали 259 народних депутатів.
З 1 січня 2036 року на автобусних маршрутах в містах районного та обласного значення будуть дозволені тільки електробуси, автобуси з двигунами внутрішнього згоряння, що працюють на газі, а також автобуси з водневим паливним елементом.
За міськими радами зберігається право відтермінувати перехід, але не більше ніж на два роки.
Відмова від традиційних дизельних автобусів буде поступовою.
Закон передбачає поетапне обмеження їхньої закупівлі для міських маршрутів: у містах з населенням понад 250 000 з 1 січня 2028 року не менше 50% автобусів, що закуповуються, мають бути електричними, метановими чи водневими, а з 1 січня 2030 року можна буде закуповувати лише їх (також з можливістю відтермінування на два роки).
Як результат цього закону, очікується, що у 2030 році у великих містах близько 25% громадського транспорту будуть становити електричні, водневі чи метанові автобуси, а у 2033 році – 50%.
Ухвалений закон також спрощує процедуру встановлення зарядних станцій для електромобілів та приєднання до електричних мереж. Також до 1 січня 2025 року власник зарядної станції сплачуватиме лише частину плати за підключення до мережі.
Автори законопроєкту вважають, що нові правила знизять кількість шкідливих викидів в атмосферу, популяризують екологічно чистий транспорт і дадуть змогу розвивати зарядну інфраструктуру. До того ж, у такий спосіб виконують угоду про асоціацію з ЄС, тим паче, що в Євросоюзі нещодавно заборонили авто з двигунами внутрішнього згоряння з 2035 року.
А скільки коштує оновлення транспорту?
Наївно очікувати, що заборона автобусів з ДВЗ викличе спалах продажів електробусів, які вдвічі дорожчі за звичайний автобус. Масова електромобілізація в Україні можлива лише з появою доступних по ціні моделей, в Європі покупку “електричок” стимулюють державними субсидіями.
У нас є електробус вітчизняного виробництва, який охоче купують інші країни. Мова йде про «Електрон 191». Наразі Львів — єдине українське місто, де бус цієї моделі розвозить людей.
«Немає економічного обґрунтування використання електробусів. Вони вдвічі дорожчі, ніж автобуси, і термін експлуатації батареї ще не такий великий, аби електробус міг швидко себе окупити», — зазначив Андрій Білий, заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури, який координує питання транспорту.
Вартість електробуса — від 300 до 350 тис. євро, залежно від комплектації. Компенсувати кошти можна за 5 років шляхом дешевшої експлуатації, запевняє Юрій Бубас, президент корпорації «Електрон»:
«Для того, щоб на зміну виїхав дизельний автобус, потрібно 2,5 тис. грн. Щоб зарядити електробус на весь день, достатньо 200 грн».
За його словами, компанія приймає делегації з різних міст. Електробус усім подобається, та придбати його не наважується жодна громада. Дорого, тому й потрібна державна підтримка.
Також пан Бубас додає, що пакет замовлень компанії вже розписано на найближчі 3 роки. Серед покупців — Колумбія, Єгипет, Шрі-Ланка та країни Центральної Європи.
Британці вигадали, як дешево переробити дизельний автобус в електробус. Переобладнання займає близько двох тижнів.
Британська компанія Kleanbus представила нову модульну платформу, завдяки якій будь-який дизельний автобус можна перевести на електрику. При цьому розробники зазначають, що архітектура підходить для пасажирського транспорту будь-якого розміру, зокрема двоповерхових автобусів.
Нюанси експлуатації електробусів і питання підзарядки
Без розвиненої інфраструктури електробус перетворюється на проблему. Заряджати електробус можна трьома різними способами: довгою нічною зарядкою, швидкою зарядкою на кінцевих станціях та експрес-зарядкою на зупинках.
Заряджати автобус лише раз на добу та відправляти його на маршрут на весь день неможливо з об’єктивних причин. По-перше, для роботи протягом хоча б половини дня потрібні дуже ємні акумулятори, які займуть багато місця в салоні – ця обставина різко піднімає вартість кожного автобуса. По-друге, до автобусного парку необхідно підводити дуже потужні лінії електропостачання, щоб одночасно живити десятки та навіть сотні автобусів.
У електробуса великі простої та холостий пробіг. Від кінцевих зупинок необхідно дістатися зарядного пристрою і там постояти щоб підзарядитись. Майже після кожного рейсу. На це буде йти багато часу, який він міг би витрачати з більшою користю. Таким чином, для збереження тих самих інтервалів на маршруті потрібно більше електробусів, ніж тролейбусів чи автобусів. Відповідно, і більше водіїв.
За низьких температур хімічні реакції уповільнюються. Тобто на заряджання батареї часу треба набагато більше. І вона швидше роздряджатиметься. Так, наприклад АКБ електромобіля Nissan Leaf за нульової температури приймає на 36% менше енергії, ніж за 25 °C — за однаковий час.
У електробусів так само. В холодну пору року на зарядних станціях черг не уникнути. До речі, влітку теж будуть нюанси зарядки. В спеку можуть перегріватися зарядні станції.
Є ще одна технологічна особливість. У морози частина енергії витрачається на підігрів батареї електробуса — вона не виносить холоду нижче +8 °C, а в спеку — на охолодження. Обидва варіанти знижують запас ходу, який при добрій погоді, оптимальних режимах руху та ощадному завантаженні досягає 60-70 % батареї з 100%.
Чому не можна заміщати тролейбуси електробусами? Досвід Лондона
Перші маршрути, які обслуговують електробуси, з’явилися в Лондоні в 2014 році. Техніка: BYD ADL – британське шасі, китайська начинка.
Тролейбуси прибрали з маршрутів в Лондоні в далекому 1962 року. Основні причини – сильне автобусне лобі та подорожчання електроенергії. Про забруднення тоді ніхто не думав. Ініціативи повернути тролейбус успіху не мали. Трамваї прибрали ще раніше, але у 2000 році відкрили нові лінії, що з’єднують спальні з метро.
Альтернатива електробусам – тролейбуси з динамічною зарядкою та автономним ходом. Майже як електробус, але дешевше.
У Вінниці випробовують енергозберігаючий тролейбус місцевого виробництва. Але про масове виробництво поки не йдеться.
Результати випробувань показали, що новий тролейбус є енергозберігаючим транспортним засобом, оскільки його споживання електроенергії становить 30% порівняно з моделями ЗіУ. Заряд електричної батареї здатний забезпечити транспортний засіб до 20 кілометрів з нульовим рівнем викидів.
Що далі?
Зараз у світі працюють сотні тисяч електробусів. Чемпіоном з адаптації нових технологій є Китай, де знаходяться майже 99% електричних автобусів, що існують у світі. За оцінками Bloomberg New Energy Finance, до 2025 року 47% автобусів у світі будуть електричними.
Україна відстає від світових тенденцій. Міста закуповують електротранспорт (але кількість електробусів дуже мала) і виводять його на постійні маршрути, повільно створюється спеціальна інфраструктура.. Перехід на електротранспорт затягнеться на десятиліття і, можливо, ми побачимо час, коли особисті електромобілі перестануть бути предметом розкоші і становитимуть гідну конкуренцію дизельним аналогам.
Джерела: LIGA.net focus avere habr tokar